Вплив політичної кризи на банківську систему

  Під час політичної кризи, її вплив на банківську систему є для всіх сторін одним з найболючіших питань на сьогоднішній день. Поява можливого ажіотажу серед населення може спричинити за собою введення мораторію на зняття вкладів.

  Про можливість такого ризику говорять як екс-члени правління НБУ, так і діючі члени Ради Національного банку. Свою точку зору про введення мораторію висловив Володимир Лавренчук, голова правління «Райффайзен Банку Аваль». – «Ми пам’ятаємо, що на короткий час мораторій вводився в період Помаранчевої революції, в 2004 році, через яку стався 5%-й відтік вкладів з системи, а потім ще раз на шість місяців в 2008 році, вже без революцій, але під час кризи. Тоді тільки за жовтень відтік коштів склав 10%. Я вважаю, що на даний момент немає ніяких сигналів до його застосування, так як мораторій служить самим крайнім інструментом».

  За даними опитування Forbes, проведеного серед клієнтів українських банків, з приводу затримки видачі їм коштів, лімітами за сумами або інших проблем з банківськими операціями, стало відомо, що починаючи з кінця листопада, у клієнтів декількох банків з’явилися проблеми з придбанням іноземної валюти. Серед таких банків опитані називали Ощадбанк, ОТП, «Фінанси і кредит», ПриватБанк та Укрсоцбанк.

  Банки аргументували такі складнощі з придбанням по-різному. В одних відділеннях роз’яснювали такі незручності тим, що не можуть продати валюти більше, ніж купили, а в інших посилалися на внутрішні директиви щодо заборони на продаж валюти.

  Після саміту у Вільнюсі НБУ порекомендував зменшити можливий відтік вкладів і спекуляції з валютою, – пояснюють банкіри. Але в свою чергу в Раді НБУ стверджують, що вони не мають ніякого відношення до обмежень банків за валютними або іншим операціям. «НБУ не вводив лімітів на продаж валюти, або на якісь інші банківські операції», – заявив Ігор Соркін, Голова Національного Банку України.

  При опитуванні банкірів також стало відомо, що до 10-го грудня були проблеми із гривневою ліквідністю, і тоді НБУ виділив одному з державних банків рефінансування в обсязі 2 млрд. грн. «Це було зроблено для того, щоб виплатити зарплату бюджетникам», – пояснюють банкіри, які побажали залишитися неназваними.

  Владислав Кравець, директор з корпоративного бізнесу ПАТ «Промінвестбанк», упевнений в тому, що вплив на банківську систему буде залежати від того, наскільки буде витримуватися корпоративний і внутрішній портфель банків, а також наскільки ці портфелі будуть якісні. Поки поточна ситуація ніяк не впливає на ці портфелі».

  Вже не перший рік Експортне лобі, яке може виграти від подій у банківському секторі та зміни курсу, знаходиться не в найбільш виграшній позиції. За даними, наданими НБУ, видно, що експорт товарів у жовтні становив 5,7 млрд. дол. що нижче за показники 2012 року в аналогічному місяці, на 10,6%. «Для експортерів сильна девальвація грає на руку, але з ними ситуація досить складна. Влади здійснюють зовнішні валютні запозичення, і відразу ж випускає валюту на ринок. Це робиться для стабілізації платіжного балансу», – констатує Ігор Бураковський, керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

  За жовтень 2013 року дефіцит зведеного платіжного балансу склав 0,5 млрд. дол. (за даними НБУ).