Спрощений процес випуску єврооблігацій отримав підтримку Нацбанку

Спрощений процес випуску єврооблігацій   В українських емітентів може з’явитися можливість безпосередньо випускати єврооблігації, а не через спеціалізовані західні компанії. На думку ініціаторів змін у законодавстві, це вплине на збільшення кількості потенційних інвесторів і значно зменшить вартість залучених грошових коштів. Такий інструмент залучення коштів визнаний майже у всьому світі і впровадження його в Україні теж є необхідністю, – стверджують юристи. Хоча організаціям це заощадить не більше ніж 50 тис. дол (за даними «Комерсант- Україна»)

  Вчора, в Незалежній асоціації банків України, повідомили про те, що ідея спрощення процедури з реєстрації випуску облігацій та отримання дозволу на їх звернення за територією України була підтримана Національним банком. До цього моменту всі, за винятком «Нафтогазу», корпоративні випуски єврооблігацій структурувалися у вигляді облігацій участі в кредиті («loan participation notes »). «SPV» була спеціальної компанією, яка виступає їх емітентом, яка видавала взяті від розміщення єврооблігацій гроші у вигляді кредиту для українського позичальника. На відміну від поширеної в Європі традиційної форми прямого випуску, така схема є досить складною і потребує значних додаткових витратах. Також до НАБУ впевнені, що така форма негативно позначається на ліквідності випуску, роблячи його менш прозорим, тим самим підвищуючи його ефективну вартість. Додаткові витрати при випуску євробондів, за оцінками асоціації, перевершують 500 тис. дол.

  Прямому випуску євробондів в основному перешкоджала Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, від якої вимагалося дозвіл на розміщення та обіг будь-яких цінних паперів українського емітента поза країни, крім суверенних євробондів. У НАБУ запропонували для всіх зовнішніх боргових ЦП зробити виняток і не обкладати податком доходи нерезидентів, які отримані у вигляді процентів або доходу на боргові цінні папери емітентів – резидентів, продані нерезидентам не на території нашої країни.

  «Такі норми здатні здешевити ресурсну базу для українських емітентів, а також, за рахунок більш консервативних і довгострокових інвесторів, таких як міжнародні пенсійні фонди і страхові компанії збільшити кількість інвесторів в українські ЦП», – вважають в НАБУ. На що в Нацбанку відповіли, «що емітентам все ж доведеться отримувати дозвіл НКЦПФР, це потрібно для безпеки валютного ринку та контролю за межі України грошових потоків в іноземній валюті, але погодилися, що спростити механізм все ж потрібно».

  «З точки зору приведення нашого законодавства у відповідність з міжнародними стандартами, то пропоновані зміни цілком доречні, адже ринок вже давно чекає такої можливості. Але, у свою чергу, регулятори навряд чи відмовляться контролювати боргові папери резидентів», – припускає Олексій Ращупкін, глава інвестбанківського департаменту Сбербанку Росії. «Регулятору слід було б сконцентрувати свої зусилля на забезпеченні можливості торгувати цими паперами на українських фондових біржах, а не висувати надумані вимоги до реєстрації таких випусків», – зазначив Леонід Антоненко, радник юрфірми «Саєнко Харенко».

  Але в теж час, на думку пана Ращупкіна, для інвесторів можуть виявитися незрозумілими нові юридичні норми. Юристи вважають, що у покупців цінних паперів почнуть з’являтися, стосовно захисту прав власників паперів, вони оцінюють економію від такого прямого розміщення від 30 -ти до 50- ти тис. дол.. Також вони кажуть, що в договори між українськими компаніями та нерезидентами все частіше вноситься пункт про вирішення всіх судових спорів відповідно до законодавства сторони договору – нерезидента. « Такі нововведення в майбутньому зможуть згодиться лише тоді, коли буде необхідно використовувати прямий випуск, а зараз вони навряд чи будуть затребувані, адже емітенти дають перевагу добре відпрацьованим механізмам», – зазначає Антоненко.