Інститути спільного інвестування.

Інвестиційні фонди – це форма колективного інвестування, при якій кошти інвесторів об’єднуються і інвестуються професійним керуючим у різні активи (цінні папери, корпоративні права, нерухомість, депозити тощо) з метою отримання доходу для інвесторів, більшого ніж пропонують банки по ставкам депозитів.

Інвестиційний фонд являє собою «грошовий мішок», в який інвестори вносять кошти в обмін на цінні папери Фонду. Управління Фондом здійснюється Компанією з управління активами, яка інвестує кошти Фонду в цінні папери, депозити та інші активи з метою збільшення вартості активів цього Фонду. Приріст вартості активів Фонду є доходом власників цінних паперів Фонду.

Згідно ст.3 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні фонди)»: «Інститут спільного інвестування (Фонд) – корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд», що проводить діяльність пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери, корпоративні права та нерухомість.


Корпоративні інвестиційні фонди

Корпоративний інвестиційний фонд (КІФ) створений у формі відкритого акціонерного товариства і проводить виключно діяльність зі спільного інвестування. Корпоративний інвестиційний фонд є юридичною особою.

КІФ діє на підставі статуту та регламенту і може випускати виключно прості іменні акції. Спочатку засновники повинні сформувати статутний капітал за рахунок грошових коштів, державних цінних паперів, цінних паперів інших емітентів, допущених до торгів на фондовій біржі або в торгівельно-інформаційній системі, та об’єктів нерухомості, необхідних для забезпечення статутної діяльності. Акції КІФ підлягають викупу самим товариством на вимогу власника згідно з умовами, визначеними проспектом емісії акцій.

Після державної реєстрації КІФ повинен бути внесений до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування, який веде Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Відкрита підписка на акції проводиться після внесення КІФ до Реєстру. Збільшення статутного капіталу КІФ здійснюється за рахунок грошових коштів акціонерів, внесених шляхом придбання ними акцій.

Корпоративний інвестиційний фонд проводить свою діяльність, якщо 70 або більше відсотків середньорічної вартості активів, що належать йому на праві власності, вкладені в цінні папери.

Управління активами корпоративного інвестиційного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами. У відносинах з третіми особами компанія з управління активами повинна діяти від імені та в інтересах корпоративного інвестиційного фонду на підставі договору про управління активами.

Органами управління корпоративного інвестиційного фонду є загальні збори акціонерів та спостережна рада. Створення інших органів корпоративного інвестиційного фонду, не передбачених Законом, забороняється.

Вищим органом корпоративного інвестиційного фонду є загальні збори акціонерів. До компетенції загальних зборів акціонерів корпоративного інвестиційного фонду, крім питань, встановлених законодавством з питань діяльності акціонерних товариств, належить:

  • затвердження укладених договорів з компанією з управління активами та зберігачем;
  • затвердження рішень про розірвання договорів з компанією з управління активами та зберігачем;
  • затвердження змін до регламенту фонду.

Загальні збори акціонерів обирають членів наглядової ради корпоративного інвестиційного фонду, яка забезпечує контроль за належним виконанням умов договорів з компанією з управління активами фонду, зберігачем, реєстратором, аудитором (аудиторською фірмою) та незалежним оцінювачем його майна.


Пайові інвестиційні фонди

Пайовий інвестиційний фонд – це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, що перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

Пайовий інвестиційний фонд створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів.

Для створення пайового інвестиційного фонду компанія з управління активами має розробити та зареєструвати в Комісії регламент інвестиційного фонду, укласти договори з аудитором (аудиторською фірмою), зберігачем, реєстратором, оцінювачем майна, зареєструвати пайовий інвестиційний фонд у реєстрі ІСІ та організувати відкриту підписку на інвестиційні сертифікати фонду або їх приватне розміщення.

Облік результатів діяльності з управління активами пайового інвестиційного фонду здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку результатів її господарської діяльності та обліку результатів діяльності інших ІСІ, активи яких перебувають в її управлінні.

Інвестори пайового інвестиційного фонду, кошти яких залучені шляхом приватного розміщення інвестиційних сертифікатів, можуть створювати наглядову раду з метою спостереження за дотриманням інвестиційної декларації, збереженням активів фонду, веденням реєстру власників інвестиційних сертифікатів, проведенням аудиторських перевірок діяльності та оцінки майна фонду.

Наглядова рада пайового інвестиційного фонду складається з числа інвесторів. Інвестор має право бути обраним до складу наглядової ради або призначити свого представника за умови придбання ним установленої регламентом мінімальної кількості інвестиційних сертифікатів.


Венчурні фонди

Венчурним фондом називається недиверсифікований фонд закритого типу, який здійснює виключно приватне розміщення своїх цінних паперів, і активи якого більш ніж на 50% складаються з корпоративних прав і цінних паперів, не допущених до торгів на фондовій біржі або в офіційних торгово-інформаційних системах. Учасниками венчурного фонду можуть бути юридичні особи та фізичні особи (виключно за умови придбання цінних паперів такого фонду на суму не менше, ніж 1500 мінімальних з/п).

Для управління венчурними фондами, які ще називають фондами прямого інвестування, існує менша кількість обмежень по стилю інвестування, структури і складу активів фонду, порівняно з іншими типами інвестиційних фондів. Венчурні фонди практично не обмежені в частині вкладень в окремі класи цінних паперів. Тому вони найбільш привабливі для інвесторів, що розглядають свої вкладення у фондовий ринок як єдиний інвестиційний портфель.


Переваги інвестування у фонди

Оптимальність і широкі можливості вкладення. Фонд, на відміну від індивідуальних інвесторів, акумулює великий обсяг коштів, що дозволяє йому інвестувати у великі проекти, наприклад, нерухомість або великі пакети цінних паперів. Більше того, великий обсяг коштів дозволяє Фонду оптимально вкладати кошти між різноманітними об’єктами з метою зниження ризику втрат і отримання більш високого доходу.

Професійне управління коштами інвесторів. Управління активами Фонду вимагає наявності оперативної інформації про ринок, знань і досвіду роботи, а також постійного контролю ринку і процесу інвестування. Інвестиційними фондами управляють професійні менеджери, кваліфікація яких підтверджена сертифікатами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Фінансові аналітики компанії з управління активами диверсифікують інвестиції Фонду виходячи з аналізу ризиків вкладень.

Високий потенціал доходу. Вкладення в цінні папери Фонду дають можливість дрібним інвесторам стати учасниками ринку з потенційно високим доходом, доступним лише великим інвесторам фондового ринку і ринку нерухомості. Вкладення в цінні папери, як правило, забезпечують більш високий рівень прибутковості ніж, банківські депозити, в той же час вкладення в цінні папери, як і вкладення в будь-який інший об’єкт, пов’язане з ризиком.

Податкові пільги. Кошти інвестора знаходяться у Фонді, а також їх приріст не обкладаються податком. Податок сплачується Інвестором тільки після продажу цінних паперів Фонду або при закритті Фонду.

Система захисту інвесторів. Забезпечується завдяки законодавчому розмежуванню функції управління, зберігання і обліку активів фонду, які розділені між незалежними один від одного структурами – компанією, що управляє, спеціалізованим депозитарієм і оцінювачем.


В даний час визначилися три основних напрями розвитку інститутів спільного інвестування (фондів):

  1. Використання інвестиційних фондів для оптимізації оподаткування. Таким чином, зараз інвестиційні фонди потенційно є безподатковими структурами. Відповідно до чинного законодавства податки будуть стягуватися тільки з інвесторів при отриманні ними дивідендів, або у випадку продажу своєї частини фонду.
  2. Використання інвестиційних фондів для обслуговування існуючих інвестиційних проектів. Використання інвестиційних фондів буде актуально для підприємств, що потребують поповнення оборотних коштів.
  3. Використання інвестиційних фондів для здійснення підприємницької діяльності. Інвестиційний фонд наповнюється за рахунок залучення коштів інвесторів (юридичних чи фізичних осіб), і надалі вкладення отриманих грошей в дохідні інструменти.
____________________________________