Основні визначення у банківському кредитуванні

Дана стаття містить опис основних понять, які використовуються в банківській діяльності при здійсненні кредитних операцій.

Банківський кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання.
Принципи кредитування – це правила поведінки кредитора і позичальника у процесі здійснення кредитних операцій.банку.
Кредитний договір – це угода в письмовій формі між кредитором і позичальником, яка визначає взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не може змінюватись в односторонньому порядку без згоди обох сторін.
Кредитор – суб’єкт кредитних відносин, який надає кредити іншому суб’єкту господарської діяльності у тимчасове користування.
Позичальник – суб’єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування грошові кошти на умовах повернення, платності та строковості.
Кредитний ризик – ймовірність несплати позичальником основного боргу та відсотків, які належать сплаті за користування кредитом у терміни, визначені в кредитній угоді.
Кредитна операція – це договір щодо надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора та позичальника.
Ліміт кредитування – це гранична сума кредиту, яку позичальник може отримати в банку.
Диверсифікація кредитів – це розподіл їх між певною кількістю позичальників.
Забезпечення кредиту – спосіб страхування банку від ризику неповернення клієнтом позички.
Застава – це частка матеріального майна, право власності якого належить позичальникові і перейде до банківської установи у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань, які передбачені кредитною угодою.
Заставодавець – юридична чи фізична особа – власник, або особа, якій власником надано право на заставу, передає майно, право на вимогу, цінні папери для застави.
Заставодержатель – банк, якому передається в заставу майно і майнові права та цінні папери для забезпечення повернення виданої позики.
Іпотека – різновид застави нерухомого майна (головним чином, землі і будівель) з метою одержання позики.
Гарантія чи порука – це зобов’язання третьої особи погасити борг позичальника у випадку його неплатоспроможності. Відповідальність поручителя є солідарною, тобто по ній кредитор має право вимагати виконання від поручителя та боржника одночасно, так і від кожного з них окремо, як повністю, так і в будь-якій частині боргу.

Відповідальність гаранта є субсидіарною, тобто до субсидіарного боржника вимога може бути пред’явлена лише тоді, коли основний боржник, після пред’явлення до нього цієї ж вимоги, не виконав її.
Уступка вимоги (цесія) – документ позичальника (цедента), в якому він уступає свою вимогу (дебіторську заборгованість) кредитору в якості забезпечення повернення позики.
Страхування ризику непогашення кредиту – це спосіб забезпечення зобов’язань, при якому банк самостійно страхує видану позику шляхом укладання зі страховою організацією договору про добровільне страхування кредитного ризику.
Кредитоспроможнiсть – це якісна оцінка позичальника, яка дасться банком до розгляду питання про можливість і умови кредитування і дозволяє передбачити ймовірність своєчасного поверненні позичок та їх ефективного використання.
Платоспроможнiсть – здатнiсть юридичної чи фiзичної особи своєчасно i повнiстю виконати свої платiжнi зобов’язання.
Коефiцiєнт лiквiдностi – показник, що характеризує спроможнiсть фірми перетворювати свої активи в наявнi кошти для задоволення вимог постачальників та кредиторiв фірми.
Структуризація позики – це встановлення певних її параметрів (сума, термін, ставка відсотку, цільове призначення тощо).
Пролонгація – продовження терміну чинності кредитної угоди.
Прострочена заборгованість – позика, неповернена банку у встановлений строк.
Проблемна позика – це позика, повернення якої може не здійснитись у зв’язку з виникненням певних фінансових проблем у позичальника. Нарахування складних відсотків означає, що нараховані відсотки добавляються до основної суми боргу і на них в свою чергу нараховуються відсотки.

Страхування кредитних операцій – це створення певного фонду грошових коштів для покриття можливих збитків від неповернення позичок.